Легенди та міфи Норвегії

Норвегія зачаровує не лише природними багатствами та дружелюбністю, а й неповторною аурою таємничості та чарівництва. Віра в казкових істот і парфумів, численні легенди, міфи та перекази є знаковою особливістю цієї стародавньої країни. Напевно, тому норвежці так люблять навколишню природу, скандинавські традиції та фентезі. Як і фіорди, водоспади та гори, тролі та ульдри нарівні з фіордами та вікінгами вважаються тут надбанням національної культури.

Туристам на замітку: ублагаємо норвезьких тролів

Суворе місце існування хоч-не-хоч змушувало древні племена, що населяли цю землю, ублажати і задобрювати невидимі сили природи.
Деякі звичаї збереглися досі. Так, наприклад, норвежці впевнені, що кожен мандрівник, який піднімається в гори, повинен скласти невелику пірамідку з каміння, щоб тролі доброзичливо до нього поставилися і не чинили жодних перешкод.

Боги вікінгів

У стародавніх вікінгів був свій пантеон богів, на чолі якого значилися Одін, Тор (Трор) і Локі. Верховне право належало головному герою скандинавської міфології – Одіну, який вважався найрозумнішим повелителем, бо він випив чашу мудрості з джерела Міміра, за що дав своє ліве око.
Добродушний і прямий Трор, син Одіна, був наймужнішим божеством – Богом блискавок. Він володів чарівною зброєю – молотом Мьолніром, який викували карлики.

Створення світу по-вікінгськи

Відповідно до скандинавських міфів, до створення світу не було нічого крім прірви, яку називали Гінунгагап. Одного разу в її північній частині виникла Країна мороку – Ніфльхейм, а в південній – Вогняне царство Муспелльсхейм. З півночі над безоднею почав поширюватися холод, а з півдня – жар. Сходячи, вони утворювали вихори та дощі. Якось у Країні мороку почав бити потік Киплячий Котел (Хвергельмір), з якого утворилися одинадцять рік з отруйною водою.
Бурхливі води кинулися у бік Вогняного царства, але з холоду перетворилися на лід. Отруйний іній підхопили вихори, несучи його у бік Муспелльсхейм. Зустрівшись із спекотною спекою, іней танув, утворюючи вологу. Вода почала заповнювати прірву Гінунгагап. Так із жаркого полум’я та отруйного льоду на світ з’явився жорстокий велетень Імір, який не був ні жінкою, ні чоловіком. З-під його рук з’явилися дівчинка та хлопчик, які дали початок подальшому роду велетнів. Щоб прогодувати потвор з льоду виникла корова Аудхумла, з вимені якої потекли молочні річки.
Годувалася корова інеєм з великого каменю, і коли вона його облизувала, на ньому почало рости людське волосся. Потім з каменю утворилася голова, а згодом з’явилася й сама людина – праотець богів Бурі. Його син Бор породив Одіна, який став правителем неба та землі. Він же й убив Іміра, а з його черепа зробив небосхиля.
З іскор Вогняного царства утворилися Сонце, зірки та Місяць. Вони досі рухаються своїм явно певним шляхом, змінюючи день на ніч і обчислюючи перебіг часу.